Часом буває так, що хочеш почути
Речі, яких ніколи б не знати
І тягне за руку тебе в то місце
Де, думаєш, краще б очей не мати
Ти дивишся в кухні на кран і воду
А правда ні звідки не виходить
І дивляться в очі тобі знайомі
А їхні очі твоїм говорять
Спи собі сама
Коли біля тебе мене нема
Спи собі сама
Коли біля тебе мене нема
Спи собі сама
Коли біля тебе мене нема
Спи собі сама
Коли біля тебе мене нема
Часом буває так, що в магазині
Ти хочеш крикнути: «Ну в чому я винна?»
Тебе окидають розуміючим оком
Дуже болить, хоча й ненароком
І ти ростеш, старієш, вмираєш
А тої правди так і не взнаєш
Боїшся її і від неї втікаєш
І в стінах своїх ти одна засинаєш
Спи собі сама
Коли біля тебе мене нема
Спи собі сама
Коли біля тебе мене нема
Спи собі сама
Коли біля тебе мене нема
Спи собі сама
Коли біля тебе мене нема
Спи собі сама
Коли біля тебе мене нема
Спи собі сама
Коли біля тебе мене нема
Спи собі сама
Коли біля тебе мене нема
Спи собі сама