Я зламаю тебе за раз,
Я вже маю на то план.
Зачекай тільки, зараз
Перекрию у ванній кран.
Ти не зможеш тоді піти,
Ти вже зараз не можеш,
І кити, на яких ти,
Розпливуться хто-куди,
Твій світ завалиться, і ти
Такий розгублений і мокрий, може
Крикнеш: «Боже, Боже, Боже!»
От і все
Я б не стала цього отак,
Отак прямо і вголос,
Та втрачаю усякий такт,
Коли бачу твій голод.
Ти не зможеш тепер піти —
Я відчула, я знаю,
І кути, у яких –ти,
Закругляються, зникають,
Люди каються, караються,
А ти, а ти, щоб допливти,
Прокличеш двічі-тричі, може:
«Боже, Боже, Боже!»
От і все