Ти тріхи дивна ну експресивна
Ти тріхи дивна ну експресивна
І почуттів так мало мало мало, так світла у тобі, мало
Пофігу де тебе я водив наш
Місяць завжди світив нам місяці летять всі ці дні з життя
Пофігу вже тебе нема намисто ніби ти з дна
На вмисне там я пірнав наас так не розєднати хоч і зимна ця вода нам
Пофігу ніби диво ти дні пустив як дим але не жалів я
Раптом так вже світаааанок, і роса на дворі в коридорі чути шум це
Пофігу лоовлю тебе на бігу, а гу би дарять тепло?
В цій квітці колить стебло баблооо всі загладить в тобі ці шипи таке кіноо
Ти тріхи дивна ну експресивна
Ти тріхи дивна ну експресивна
І почуттів так мало мало мало, так світла у тобі, мало
Догорить вогонь
Зола, попіл, пил (Вооу)
В тобі нема нічьо мого
В мені нема нічьо твого
Ми були на пайках, на нервах
Від тебе, мене як нарка поперло
Питали, чого серце не твердне?
Бо я живий, не став манекеном!
Бо це забирає сили, я знаю, так
Ти дивна як погода, міняєш опади
Просто йдем далі
Сили нам новий день дає
В цих людях щастя нема
Світло в тобі
Не ний дарма!
Ти тріхи дивна ну експресивна
Ти тріхи дивна ну експресивна
І почуттів так мало мало мало, так світла у тобі, мало
Попіл падав мимо попільниці
Згадав миті ці
Де ти — моя видима ціль
Пам’ятають рубці все
Пофігу, все пофігу
Пофігу, все пофігу
Ти тріхи дивна ну експресивна
Ти тріхи дивна ну експресивна
І почуттів так мало мало мало, так світла у тобі, мало
